Вихід в українському видавництві ArtHuss книги Наталі Удріс-Бородавко «Графічний дизайн з українським обличчям» став приводом для онлайн-обговорення теми «Як робити дизайн українським?» з відомими українськими графічними дизайнерами. Викладачі кафедри дизайну ЗНУ (ZNU, Zaporizhzhia National University) обмінялися першими враженнями щодо презентованої в книзі потужної аналітики українського графічного дизайну останніх 10 років, художньо-проєктних експериментів авторки книги та студентської молоді.
Професор Володимир Кардашов, доцентки Ганна Брянцева, Ганна Чемерис і старший викладач Олександр Брянцев 30 травня взяли участь в онлайн-зустрічі. Її модераторкою була авторка книги «Графічний дизайн з українським обличчям», завідувачка кафедри графічного дизайну Київського національного університету культури і мистецтв Наталя Удріс-Бородавко. Спікерами заходу були: графічна дизайнерка, ілюстраторка, авторка дизайну книг, брендів і рекламних кампаній для культурних і соціальних проєктів, співзасновниця та співкураторка Клубу українських ілюстраторів Pictoric, учасниця міжнародних виставок, викладачка НАОМА Олена Старанчук; графічний дизайнер, засновник дизайн-студії Gutsulyak.Studio, володар близько 100 міжнародних нагород галузі дизайну та реклами (Red Dot, European Design Awards, Epica Awards, Pentawards, Dieline Awards, Communication Arts), учасник виставок у музеях дизайну Франції, Німеччини, Китаю, Польщі та Мексики (з 2017 року працює в Канаді та Україні) Юрко Гуцуляк; графічний дизайнер, каліграф, мистецтвознавець, арт-директор студії графічного дизайну PanicDesign, запрошений професор у Флорентійській класичній академії мистецтв (Італія), автор численних майстер-класів із каліграфії та летерингу, проведених в Україні та Європі Олексій Чекаль; графічна та диджитал-, шрифтова дизайнерка, запрошена викладачка в УКУ (ШЖК та UCU Business School), дизайн-інфлюенсерка, авторка першого українськомовного каналу про дизайн у телеграмканалі «Дизайн-борщ», лекторка онлайн-інституту Projector (авторка курсу «Історія українського дизайну») Олександра Корчевська-Цехош.
Усього зустріч об'єднала понад 200 учасників. Захід тривав близько двох годин. Спікери обговорили низку важливих для практиків графічного дизайну питань, серед них: наскільки актуальна національна ідентичність візуальних комунікацій у світі та Україні; на чому ґрунтується концепція «локального контексту» в графічному дизайні загалом і, зокрема, українського; персональний досвід графічних дизайнерів (спікерів) у створенні проєктів з українською ідентичністю (власні кейси, як вивчали джерела натхнення, які варіанти проєктів були, окрім затверджених); специфіка клієнтів: як донести їм ці ідеї та переконати; «Я хочу створювати проєкти з ідентичністю: що мені для цього потрібно».
Ось що відзначила після заходу Ганна Брянцева: «Дійсно, цікаво було почути думки практиків, які відбулися як дизайнери, отже здобули право робити певні узагальнення напрацьованого фахового дизайн-досвіду. Що цікаво, хоча й спікери часто-густо не збігалися у своїх міркуваннях про долю українського дизайну, проте це тільки додало полеміці гострої цікавості. Зокрема, запам'яталися слова пана Юрка, графічного дизайнера і засновника дизайн-студії Gutsulyak.Studio, який на питання про характерні ознаки українського дизайну виділив поряд із декоративністю, м'якістю ліній і форм й орнаментикою, також... наїв. Прикметно, що пан Юрко при цьому зауважив, коли наїв базується на так званому «дурному» складнику, в рази зростає ризик отримати на виході дизайн-продукт, який широкий загал зневажливо кличе «шароварщиною». Противагу має утворювати й утворює «щирий» складник, адже саме «щирість» стає запорукою продукування непересічного українського дизайн-продукту».
Ганна Чемерис додала: «Потішило, що викладачі нашої кафедри збігаються у своїх підходах із аналогічними думками провідних фахівців із графічного дизайну, коли закликаємо наших бакалаврів і магістрів, коли вони заходяться навколо своїх навчальних проєктів на практичних заняттях, на виробничій практиці, під час дипломного проєктування, будь-що шукати власний шлях і в жодному разі не піддаватися спокусі наслідувати інший, хай як він до вподоби, стиль іншого дизайнера». Олександр Брянцев зауважив: «Обидва спікери (і пан Олексій, і пан Юрко), аналізуючи чималий власний досвід роботи у закордонних проєктах, завважили тенденцію, яка їм особисто не до вподоби, проте вона (ця тенденція) об'єктивно існує. Йдеться про те, що в дизайні з'явився тугий напрямок у бік універсальності дизайну. За просування такої тенденції виникає загроза того, що такий дизайн крок за кроком нівелює культурну відмінність: робить спочатку нейтральною, а згодом стає, що називається, ніяким».
Слідкуйте за подіями вишу також на соцмережевих сторінках пресслужби ЗНУ:
https://www.facebook.com/pressluzhbaZNU
https://www.instagram.com/pressluzhbaznu/
Соцмережі ЗНУ:
https://beacons.ai/official_znu
