Університет Вступнику Навчання Наука Міжнародна
діяльність
Студентське
самоврядування
Новини пресслужби ЗНУ / Новини / «Історії успіху випускників ЗНУ»: вихованець економічного факультету спеціальності 051 «Економіка» Андрій Івасіх

«Історії успіху випускників ЗНУ»: вихованець економічного факультету спеціальності 051 «Економіка» Андрій Івасіх

«Історії успіху випускників ЗНУ»: вихованець  економічного факультету спеціальності 051 «Економіка» Андрій Івасіх
23.10.2023 12:56 Все Головні новини Відділ доуніверситетської підготовки, профорієнтації та працевлаштування Історії успіхів випускників ЗНУ Факультети Економічний ZNU Zaporizhzhia National University ЗНУ Запорізький національний університет економічний факультет відділ доуніверситетської підготовки профорієнтації та працевлаштування пресслужба проєкт Історії успіху випускників ЗНУ

У Запорізькому національному університеті (ZNU, Zaporizhzhia National University) триває реалізація профорієнтаційного проєкту «Історії успіхів випускників ЗНУ». У його межах пропонуємо вашій увазі інтерв’ю з випускником 2022 року першого (бакалаврського) рівня спеціальності 051 «Економіка» освітньої програми «Управління персоналом та економіка праці», начальником відділу взаємодії із засобами масової інформації Державного воєнізованого гірничорятувального загону ДСНС України Андрієм Івасіх.

 

- Якщо мій життєвий шлях перетворюється у мій же життєвий досвід, то чому не поділитися цим? Із самого дитинства я потрапив до театру, в якому була творча майстерня, і це було для нас як своєрідний гурток, ніхто не вбачав у цьому щось надважливе. Відвідували – то й відвідували, батькам було трохи легше з власними справами, знаючи, що їхні діти зайняті, а не вештаються задвірками. Мені було тоді 11 років. Згодом це почало затягувати і врешті перетворилося на професійну діяльність, але спочатку я цього не розумів. Мені просто подобалося те, що я роблю, мені подобалася робота в театрі на рівні підліткового максималізму. Саме тому, закінчивши одинадцятий клас, я вступив у технікум економіки управляння у м. Кривий Ріг (КТЕУ) на спеціальність «Технолог приготування їжі». Я й досі не розумію, чому мій вибір був саме таким, адже на той час занурення в театр та творчість вирувало. Згодом це принесло свої плоди. Після технікуму, я, звісно, пішов навчатися до Дніпропетровського театрального коледжу, аби здобути професійну освіту актора, оскільки працював у театрі й це було необхідним. Після закінчення коледжу все моє життя полонив саме театр: багато ролей, багато фестивалів, премій, нагород, відзнак, новаторства. І ось уже достатньо дорослий, коли рівень амбіцій став дуже високим, я мав намір обійняти керівну посаду в театрі, і саме для цього стала необхідна вища освіта. І тут я пригадав навчання в технікумі, адже після закінчення технікуму нам казали, що на базі цієї освіти ми можемо вступити до Запорізького національного університету (а з моменту випуску з технікуму пройшло майже 15 років). Я спробував розшукати інформацію про виш і з’ясувати, чи залишився в нашому місті філіал ЗНУ. На щастя, мої пошуки зазнали успіху, оскільки філіал в Кривому Розі досі існував. Я зателефонував і розказав свою історію: про те, що колись навчався в технікумі, де нам пропонували вступати до закладу вищої освіти на базі технікуму. Спитав, чи існує зараз така ж можливість? Мені відповіли, що я й досі можу вступити на другий або третій курс їхнього закладу вищої освіти, маючи диплом із технікуму. Майже не думаючи, я взяв всі необхідні документи та поїхав до філіалу ЗНУ в Кривому Розі. Так я став студентом Запорізького національного університету. Незважаючи на те, що навчався заочно, ЗНУ дуже чітко переформатував у мені погляди на багато речей, особливо тих, які пов’язані з керівними посадами та комунікацією з співробітниками та підлеглими. Я завжди полюбляв і полюбляю зараз саме керувати процесами, до яких залучені інші люди та члени команди тієї чи тієї структури. Не людьми, а процесами – це важливо розрізняти! Людьми в нас керують всі, хто тільки може, а керувати процесами, результати яких залежать від правильної організації праці та тонкої комунікації з підлеглими, колегами та співробітниками, – це набагато складніше й дуже цікаво. Особливо, коли в результаті все виходить так, як планувалося.

- Розкажіть, будь ласка, про своє навчання в ЗНУ. Як складалися стосунки з викладачами і що було для вас найважчим?

- Навчання мені далося досить легко. Я не знаю, з чим це пов’язано, але точно не з тим, що я вважаю або вважав себе гуру знань, і мені було легко. Швидше за все, легкість полягала саме в стосунках із викладачами та однокурсниками. Єдине, що додало важкості, так це карантин, який всі прекрасно пам’ятають і потім, на жаль, війна. Потім освіта почала шукати методи щодо навчання, і так виникла можливість освітнього процесу в онлайн-режимі. Це досить складно. Але ми впоралися й змогли пристосуватися. Коли розпочалася війна, тоді було важко в усіх напрямках. Та завдяки досвідченим викладачам економічного факультету ЗНУ, все ж таки, вдалося знайти рішення та продовжувати навчання. Наприклад, склалося так, що після початку війни театр перестав функціонувати, і в мене була внутрішня потреба долучитися до допомоги нашим військовим. Для мене особисто було найголовнішим те, щоб ворог не зміг розвалити нашу державу, наше суспільство, і ще я дуже переживав за своїх близьких і рідних. Я активно волонтерив. Узяв на себе зобов’язання за певний напрямок роботи та за команду працівників, які мені допомагали в цій справі. Це був склад матеріальних цінностей для воїнів, і нашим завданням було сортування, формування, забезпечення тих чи тих військових частин. Я бачив очі хлопців, які приїздили до нас майже з нульових позицій, і ми з ними спілкувалися, вони розказували про бойові дії. Більше про це не можу говорити, оскільки й досі ця інформація вважається секретною. Просто не маю права розголошувати ці таємниці.

- Тобто ви керували певними процесами?

- Так, я саме керував процесом. У мене була команда майже з 15 хлопців і дівчат. Я отримував завдання від своїх керівників і потім формував уже свою стратегію дій: це – і логістика, і прийом матеріальних цінностей, і відвантаження їх, і комунікація з іншими структурами, і комунікація з військовими. Працювали по максимуму.

- Як склалися обставини з навчанням згодом?

- На щастя, все відновилося. І я дуже вдячний за чуйність педагогів, які розуміли, що складно навчатися за тих обставин, у яких знаходився особисто я. Знаю, що деякі однокурсники взагалі були в окопах. Нам допомогли своєю увагою пристосуватися до освітнього процесу, навіть у таких умовах. Я дуже вдячний їм за це вдячний всьому викладацькому складу кафедри управління персоналом і маркетингу і особисто на той момент декану економічного факультету Аллі Череп.

- Яку посаду ви зараз обіймаєте?

- Зараз я працюю в Державному воєнізованому гірничорятувальному загоні Державної служби України з надзвичайних ситуацій. Я обіймаю посаду начальника сектора взаємодії із засобами масової інформації.

- А як же театральна справа? Ви ж більше 20 років пропрацювали в театрі.

- Ну, ось бачите, як іноді в житті буває! Як кажуть, війна дещо підкоригувала. Але мене думки про театр не залишають. Певно, зараз такий період, що мабуть моя робота в Державному ВГРЗ ДСНС України більш потрібна суспільству.

- Які основні ваші завдання на роботі? І чим займається структура, у якій ви працюєте?

- Державний воєнізований гірничорятувальний загін – це структура, яка існує в нашому місті вже понад 110 років. Головні функції загону – це гірничорятувальна справа. Ви ж знаєте, що в нашому місті дуже багато підприємств гірничої промисловості. Це – і кар’єри, і шахти, і комбінати, і металургійні заводи. Це все – підприємства з великим рівнем небезпеки для працівників. Тож задача та мета нашого загону – це створення безпечних умов для працівників цих підприємств, розробка плану ліквідації аварій та, безпосередньо, участь у ліквідації аварій на підприємствах або інших надзвичайних ситуаціях. Тобто ми – орган, невід’ємним для будь якого гірничодобувного підприємства. Моя ж робота полягає у висвітлені цих подій і розповсюдженні інформації для популяризації нашого загону та нашої справи загалом. Також ми беремо участь у ліквідації наслідків ракетних ударів по місту, особливо, якщо є руйнування будівель. Бо саме наші хлопці навчені правильно розбирати завали, якщо під ними знаходяться люди. Вони навчаються цьому все життя. Рятувальники з інших структур цього не вміють. Тому існує така структура, така організація, як Державний ВГРЗ.

- Що побажаєте студентам ЗНУ?

- Головне, що я хочу побажати, – це завжди йти вперед! Ви ж самі бачите, що іноді життя розгортає карти не так, як думаєте ви! І найголовніше сприймати це як подарунок від життя та в жодному разі не думати, що ти – невдаха. Життю дуже добре видно, де і в якій якості ти зараз потрібен. Тож ловіть це і сприймайте. Користуйтеся цим і розвивайтеся. Досконалому немає межі. Україна переможе!

Ірина Дашко, професорка кафедри управління персоналом і маркетингу, докторка наук, професорка

Фото з архіву Андрія Івасіх

Для довідки

У ЗНУ за ініціативи відділу доуніверситетської підготовки, профорієнтації та працевлаштування від 2020 року реалізують творчий проєкт «Історії успіху випускників ЗНУ». Утілюють його в життя факультети, інженерний навчально-науковий інститут ЗНУ ім. Ю. Потебні. Активно долучається до роботи й факультет журналістики, пресслужба. Вони створюють матеріали про професійну кар’єру наших випускників. Факультети університету та інженерний інститут допомагають налагодити зв'язок із випускниками факультетів різних років. Долучитися до цієї ініціативи можуть усі охочі випускники ЗНУ університету та інженерного інституту ЗНУ (колишня Запорізька державна інженерна академія та Запорізький індустріальний інститут), котрі бажають поділитись із майбутніми молодими фахівцями таємницями професійного становлення, допомогти їм працевлаштуватись, на власному прикладі продемонструвати, як реалізувати себе в професії. Для цього треба надіслати матеріали чи контакти відповідної особи на пошту:

znu.pressa@gmail.com

Слідкувати за проєктом «Історії успіху випускників ЗНУ» можна за лінком: https://bit.ly/2HixRA8

Сьогодні архів проєкту – це вже понад 300 історій успіхів талановитих випускників Запорізького національного університету!

Слідкуйте за подіями вишу також на соцмережевих сторінках пресслужби ЗНУ:

https://www.facebook.com/pressluzhbaZNU

https://www.instagram.com/pressluzhbaznu/

https://t.me/pressluzhbaZNU

Соцмережі ЗНУ:

https://beacons.ai/official_znu

Схожі новини