17-19 квітня на факультеті історії та міжнародних відносин ЗНУ (ZNU, Zaporizhzhia National University) науковці презентували свої студії в межах університетської конференції для студентів, аспірантів та молодих вчених «Молода наука-2024».
Під час засідання секції «Історія України» відбулося обговорення важливих тем української історії, тривав науковий діалог та обмін думок. У своєму виступі Владислав Дудченко виділив історичні традиції в розбудові української армії часів Київської Русі та козаччини. Іван Білоцерківський окреслив питання спроби побудови монархічної імперії за часів гетьманату Павла Скоропадського. Анастасія Шумська наголосила на цинічному колоніалізму на противагу ідеї реалізації революційних ідей у процесах встановлення «радянської влади» в Україні. Різнобічно розглянув тему оборони Києва в совєтсько-українській війні (січені 1917 – початок лютого 1918 рр.) Михайло Стьопочкін. Своєю чергою, Дмитро Ляшенко охарактеризував політику комуністичного режиму відносно релігійних споруд на Запоріжжі в рамках боротьби з релігією у 20-30-х рр. ХХ ст. Жваве обговорення викликала піднята Кирилом Андрієвським тема: йшлося про питання «денацифікації» в гібридній війні росії проти України
.
Загалом в доповідях та дискусія були підняті питання сучасної російсько-української війни, політики історичної пам’яті та інших актуальних проблем історичної науки.
18 квітня відбулося засідання «Джерелознавчі студії та суспільні комунікації». Воно тривало у змішаному форматі – як на кафедрі, так і за допомогою відеоконференції. Модераторами стали викладачі Сергій Білівненко, Ольга Бойко та Юлія Головко. До підготовки молодих науковців доклали зусилля професори Володимир Мільчев, Геннадій Васильчук і доцентка Ірина Кривко. Засідання базувалося на міждисциплінарності, що забезпечили студентки спеціальності «Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії ЗНУ». Завдяки керівництву Ольги Бойко, студентки Анна Захарова, Анна Герасимова, Марія Петровська, Маргарита Чадій представили наукове осягнення сучасних тенденцій у розвитку суспільних комунікацій. Долучилася до засідання й студентка кафедри давньої і нової історії України та методики навчання історії Олена Сапко з дослідженням по історії українського бароко.
Серед учасників заходу були аспіранти Валерій Стойчев (доповідь на тему: «Джерела з діяльності німецьких розвідувально-диверсійних шкіл на Запоріжжі»), Вікторія Водоп’ян (доповідь «Евакуація музейних фондів ЗОКМ в умовах війни: проблема визначення першочерговості»), Олександр Кононенко (доповідь «Ліса врятували революцію»: ціна більшовицького перевороту для лісового господарства Запорізького регіону»), Олена Кравцова (доповідь «Козацько-старшинське повсякдення у зображальних джерелах XVIII ст.»), Сергій Ващенко (доповідь «Практика геноциду: історичні та правові оцінки російських злочинів щодо цивільного українського населення в 2022-2024 рр.»). Вони у своїх виступах продемонстрували розробки у руслі власних дисертаційних досліджень. Досить суттєві кроки у галузі джерелознавчих студій продемонстрували студентка Марія Котова та магістранти Анастасія Рудова, Євгеній Четвертак. Наукові зацікавлення студентів свідчать про вміння працювати над такими темами, як грошові сурогати в Запорізькій області наприкінці ХХ століття, повсякденні практики мешканців нашого регіону ХІХ-ХХ століть, фольклорні демонологічні образи в сучасному українському кінематографі.
Також 18 квітня відбулося засідання секції «Теорія та практика історичної дидактики», 
на якій студенти 2,-3 курсів та магістратури представили свої наукові дослідження. Молоді науковці презентували доповіді з історії освіти в регіональному вимірі (В. Бесаєв, Д. Зав’язун); присвячені гендерному аспекту розвитку освіти в Україні (В. Кружиліна), здобуткам та проблемам висвітлення історичних тем в шкільних підручниках (К. Гандак, А. Марченко). Зацікавленість серед учасників викликала доповідь К. Козир, яка розглянула методику опрацювання дискусійних питань з історії українського козацтва у школі. Спікерка закликала учасників – майбутніх вчителів – не уникати розгляду контроверсійних тем на уроках з історії. Відгук серед учасників мала доповідь К. Галинської, яка аналізуючи роль інтерактивних онлайн-вправ в шкільному курсі з історії в 6 класі, надала свої рекомендації щодо можливостей використання цього освітнього інструменту.
В доповідях студентів зроблені спроби пошуки відповідей на виклики, які постають перед сучасною школою: К. Крючкова заакцентувала увагу на ролі віртуальних екскурсій в освітньому процесі, що в умовах дистанційної освіти, може значно сприяти підвищенню якості навчання учнів. Результати досліджень М. Іванцової, О. Козюри вказують на проблеми невідповідності програми шкільного курсу та програм ЗНО/НМТ; В. Сапрон охарактеризував особистісно-орієнтовану модель освіти Нової української школи. Не оминули учасники й проблеми загальної середньої освіти на тимчасово окупованих територіях України, зокрема, І. Любимов дослідив роль шкільних посібників з історії в поширенні антиукраїнської пропаганди в самопроголошеній ДНР.
19 квітня відбулось засідання секції «Всесвітня історія та міжнародні відносини». Доповіді студентів та молодих вчених охопили широке коло актуальних питань: «Політичні еліти США щодо сучасного Арабо-ізраїльського конфлікту» (Абдель Разек Данііл); «Зовнішня політика Великої Британії в контексті російсько-української війни: аналіз та прогнозування» (Марина Бойко); «Жінки та пропаганда у кайзеровській Німеччині під час Першої світової війни» (Тимур Георгієв); «Ліквідація невизнаної Нагірно-Карабаської Республіки: політичн
ий та правовий контекст» (Поліна Гізбрехт); «Українсько-канадські відносини на сучасному етапі: основні вектори та перспективи» (Таїсія Главацька); «Становлення та розвиток двопартійної політико-правової системи в США» (Олексій Гостренко); «Основні засади і специфіка реалізації культурної дипломатії України в умовах війни» (Олександра Гречко); «Використання медійних інструментів для маніпуляції суспільною думкою на окупованих українських територіях у період повномасштабної війни росії проти України» (Тетяна Гуліда); «Неолібералізм – походження концепції та значення в теорії міжнародних відносин» (Аліна Міщенко); «Зовнішня політика Франції в контексті «європейської спільноти» (Аліна Паровая); «Проблема реформації ООН» (Микита Прокопов); «Система міжнародних відносин у Латинській Америці і Кубі (1961-2006 рр.)» (Анастасія Хименко); «Посткомуністична трансформація Латвії: політичні та соціально-економічні особливості» (Дмитро Чаглєй); «Міжнародна допомога Ізраїлю в рамках сучасного конфлікту з Хамас» (Вероніка Шелепова).
Загалом за три дні на секціях виступили більше ніж шістдесят студентів та аспірантів, теми виступів варіювалися від мікроісторичних розвідок у галузі спеціальних історичних дисциплін до глобальних проблем рівня Організації Об’єднаних Націй. Викладачі факультету подякували учасникам за професійність і ґрунтовність виступів.
Факультет історії та міжнародних відносин
Стежте за подіями вишу також на соцмережевих сторінках пресслужби ЗНУ:
https://www.facebook.com/pressluzhbaZNU
https://www.instagram.com/pressluzhbaznu/
Соцмережі ЗНУ:
https://beacons.ai/official_znu
