Славетні запоріжці
| А | Б | В | Г | Ґ | Д | Е | Є | Ж | З | І | К | Л | М | Н | О | П | Р | С | Т | У | Ф | Х | Ц | Ч | Ш | Щ | Ю | Я |

ЛУР’Є Ноте (Натан) Михайлович

Славетні запоріжці / Всi персоналії / ЛУР’Є Ноте (Натан) Михайлович

(15.01.1906 с. Розкішне (нині не існує) Гуляйпільського р-ну Запорізької обл. – 28.11.1987, м. Одеса) – український та єврейський письменник, прозаїк, член Спілки письменників СРСР (1934). У 1931 закінчив літературне відділення 2-го Московського державного ун-ту. Працював педагогом. Учасник Великої Вітчизняної війни. 1950 – репресований. 1955 – реабілітований. Писав мовою ідиш. Романи та нариси перекладено російською, українською, молдавською, німецькою, французькою, англійською, іспанською мовами. Автор роману «Степ кличе» (1932–1948; перероб. 1958), книжок оповідань і нарисів «Пасажир» (1937), «Брати» (1938), «Дорога до щастя» (1950), «Небо і земля» (1965) та ін.

Літ.: Чернего Н. Ноте (Натан Михайлович) Лур’є. Біобібліографічний покажчик. – Одеса, 1991.О.О. Стадніченко