МАРКОВ Дмитро Федорович

(23.10(5.11)1913, с. Преслав, тепер Приморського р-ну Запорізької обл. – 07.11.1990, м. Москва) – літературознавець, славіст, доктор філологічних наук, професор, академік АН СРСР (1984). У 1936 закінчив Харківський ун-т. У 1944–1950 працював у Сумському педагогічному ін-ті, з 1950 – в Ін-ті слов’янознавства та балканістики АН СРСР. У 1968–1987 – директор Ін-ту слов’янознавства та балканістики АН СРСР. Входив до керівних органів Міжнародного комітету славістів, очолював Міжнародну асоціацію вивчення та поширення слов’янських культур при ЮНЕСКО. Автор праць «Болгарська поезія першої чверті ХХ століття», «Нариси з історії болгарської літератури ХІХ-ХХ століть» (обидві – 1959), «Сучасні болгарські письменники» (1962), «Генезис соціалістичного реалізму. З досвіду південнослов’янських та західнослов’янських літератур» (1970) та ін. Писав також болгарською мовою. В Україні вийшли поетичні збірки «В ритмі днів» (1934), «Під рідним небом» (1940). Опублікував в українських збірниках ряд статей про болгарських письменників (Н.Вапцарова, Д.Димова, М.Ісаєва, Т.Павлова, Д.Полянова, Х.Смирненського, Л.Стоянова). Написав передмови до творів болгарських письменників, виданих українською мовою, рецензію «Болгарська поезія українською мовою» (1956). Переклав болгарською мовою зб. «Лірика» О.Пушкіна (1937). Іноземний член Болгарської АН (1968).

Літ.: УЛЕ: В 5т. – Т. 3. – К. – С. 297.