
Анна Зоріна, випускниця факультету іноземної філології Запорізького національного університету (ZNU, Zaporizhzhia National University). Вона – викладачка французької мови.
-Анно, чому обрали факультет іноземної філології?
-У 1998 році я закінчила французьку гімназію № 50 в місті Запоріжжя. Ще зі шкільних років мене приваблювали іноземні мови, культура інших народів, література та мистецтво слова. Тож вибір майбутньої професії був очевидним – я вирішила вступати до вишу, де могла б продовжити вивчати мови та розвивати свої гуманітарні здібності. Я вступила на факультет іноземної філології, на спеціальність «Мова і література (французька)», де поглиблено вивчала французьку мову. Ці роки стали важливим етапом мого професійного становлення та особистісного розвитку. Саме тут я усвідомила своє справжнє покликання – викладати французьку мову та ділитися знаннями з іншими, надихати на вивчення мови, яка стала частиною мого життя.
-Як розпочався ваш професійний шлях у сфері середньої освіти?
-У 2012 році я розпочала свою професійну діяльність у школі. Місцем моєї першої, і досі улюбленої, роботи став Запорізький навчально-виховний комплекс № 67. Саме тут я розкрила свій потенціал, здобула безцінний досвід та остаточно утвердилася у виборі професії. Я планувала розпочати викладання у своїй колишній школі, проте обставини склалися інакше – там місця не було. Натомість я отримала пропозицію працювати в іншому закладі. Саме цей крок став точкою відліку мого педагогічного шляху. З першого ж дня мені довірили класне керівництво, що стало справжнім викликом. Усе було новим: атмосфера, колектив, відповідальність. Місцями було непросто, адже я тільки починала і ще не мала достатнього досвіду. Але я не розгубилася – навпаки, крок за кроком, відкривала для себе цю професію, я зростала разом зі своїми учнями. І вже невдовзі з упевненістю відчула: я на своєму місці. Уже понад 13 років я працюю в цьому закладі. Обіймаю посаду вчителя французької мови: це місце стало для мене не просто роботою, а простором натхнення, розвитку та щоденного спілкування з чудовими дітьми. Саме тут я зростаю разом із ними — як педагог і особистість. За роки моєї педагогічної діяльності мої учні неодноразово демонстрували високі результати. Вони ставали призерами районних та обласних олімпіад із французької мови, а також гідно представляли свої наукові дослідження в межах Малої академії наук, де виборювали призові місця
-Що найбільше цінуєте в роботі зі школярами?
-Безпосередність і відкритість дітей. У роботі зі здобувачами освіти кожен день — це нова історія, новий виклик і нове відкриття. Мене надихає бачити, як діти змінюються, ростуть, знаходять упевненість у собі, вчаться розуміти світ і себе в ньому. Найцінніше — це той момент, коли в очах дитини з’являється вогник розуміння або віри у власні сили. Заради таких миттєвостей і варто працювати.
-До яких випробувань варто готуватися майбутнім учителям?
-Насамперед, варто бути готовим до великої емоційної віддачі. Педагог — це не лише носій знань, а й опора, мотиватор і приклад для наслідування. Учитель працює з дуже різними дітьми, характерами та родинними ситуаціями. Іноді це вимагає неабиякої терплячості, співчуття та витримки. Крім того, важливо прийняти, що не завжди одразу видно результати твоєї праці. Виховання й навчання — це процес, у якому плоди з’являються з часом. Іноді буде здаватися, що марно стараєшся — але саме в ці моменти формується справжній професіонал. Ще одне випробування — навчитися зберігати баланс: між роботою та особистим життям, між вимогливістю і доброзичливістю, між системністю та творчістю. Але якщо вчитель справді любить дітей і свою справу — всі ці виклики стають не тягарем, а шляхом зростання.
-Чи подобається учням вивчати французьку мову?
-На початку навчання, коли діти тільки починають вивчати французьку мову, це часто сприймається, як щось обов’язкове: «треба, бо так сказали». Проте з часом усе змінюється: вони починають відчувати інтерес, помічати красу мови, її мелодійність, відкривати для себе культуру, в якій вона живе. І з кожним роком розуміння поглиблюється: французька мова – не просто урок у розкладі, а ключ до нових можливостей, спілкування, подорожей та професійного зростання. Мені дуже приємно, коли випускники школи діляться враженнями з подорожей. Вони розповідають, що, потрапивши до Франції, або інших франкомовних країн можуть вільно говорити, щось запитати, зрозуміти – і це їм справді допомагає. Для мене це найкраще підтвердження, що моя робота недаремна. Адже головне, щоб мова «жила», щоб вона була не лише в зошитах і підручниках, а й у реальному житті, в емоціях, у спілкуванні та у враженнях. І коли я чую це від своїх учнів, розумію, що все було важливо.
Факультет іноземної філології
Стежте за новинами також у соцмережах пресслужби ЗНУ:
https://www.facebook.com/pressluzhbaZNU
https://www.instagram.com/pressluzhbaznu/
Соцмережі ЗНУ:
https://beacons.ai/official_znu