Правники ЗНУ долучились до обговорення конституційних засад належної процедури в аспекті викликів євроінтеграції
13 та 14 червня науковці юридичного факультету ЗНУ (ZNU, Zaporizhzhia National University) виступили на Міжнародній науково-практичній конференції «Конституційні засади належної правової процедури: виклики євроінтеграції».
Цього року юридичний факультет ЗНУ також став співорганізатором цього заходу разом із Чернівецьким національним університетом імені Юрія Федьковича (Україна), Національним університетом «Києво-Могилянська академія» (Україна), Національним юридичним університетом імені Ярослава Мудрого (Україна), Львівським національним університетом імені Івана Франка (Україна), а також Проєктом ОБСЄ в Україні, Генуезьким університетом (Італійська республіка), Вільнюським Державним університетом (Литовська республіка), Державним університетом Північної Парани (Федеративна Республіка Бразилія), Державним університетом Молдови (Молдова). Захід провели в змішаному форматі, із основною локацією у Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича, до 150-річчя заснування якого і приурочили проєкт.
Мета конференції полягала в комплексному дослідженні того, як країни на Європейському континенті працюють задля поєднання їх унікальних конституційних систем, багато з яких мають столітній досвід у винятковому правовому розвитку, зі зростаючим впливом та еволюційними наднаціональними правовими стандартами, що походять з Європейських інституцій. Особливу увагу під час заходу приділили експертному аналізу гарантій належної правової процедури, які слугують фундаментальними складниками конституційної демократії, але зустрічаються з безпрецедентними викликами в швидкозростаючому Європейському правовому полі. Організатори заходу мали на меті об’єднати зусилля правників-науковці
в, практиків, представників публічної влади задля сприяння розумінню зазначених складних взаємодій між національними конституційними ідентичностями та зусиллями до транснаціональної правової гармонізації.
У межах заходу провели поглиблене дослідження історичної еволюції та філософського підґрунтя процесуальних прав у різних європейських правових традиціях. Науковці та практики детально проаналізували, як ці процесуальні права, які раніше визначались в межах національних кордонів, докорінно змінюються під впливом багатогранних чинників європейської інтеграції, включаючи розширення судової практики європейських судів, збільшення кількості директив ЄС щодо процесуальних питань і посилення транскордонного характеру правових спорів. До слова, таке історичне та концептуальне підґрунтя забезпечує необхідний контекст розуміння сучасних викликів для процесуальної справедливості в епоху посилення європейської правової конвергенції та збереження конституційного розмаїття.
Учасники заходу активно долучилися до обговорень, присвячених дослідженню глибоких суперечностей, які неминуче виникають, коли органи конституційної юрисдикції тлумачать вимоги належної правової процедури крізь призму їх власної конституційної традиції. І вони можуть суттєво відрізнятись від інтерпретацій, запропонованих європейськими судовими органами. Не залишився поза увагою і аналіз знакових справ, які ілюструють ці суперечності, доктринальний інструментарій, розроблений для регулювання конфліктів, зокрема, включаючи перевірку на відповідність конституційній ідентичності та доктрину меж розсуду та пропорційності. Учасники конференції детально обговорили стратегічні підходи для гармонізації інтеграцій без підриву ключових принципів суверенітету, що є основою національної ідентичності. Ці дискусії були суттєво збагачені порівняльними перспективами як «старих», так і нових держав-членів ЄС, які зіштовхуються з особливими викликами в інтеграційному процесі. Все це стало можливим завдяки високому представницькому кадровому складу конференції, який об’єднав понад 120 правників-науковців з різних країн, суддів, представників різних органів публічної влади.
Особливу увагу присутніх привернули й викликали бурхливе обговорення доповіді Олександра Петришина, в.о. Голови Конституційного Суду України, на тему «Право на справедливий суд – одне з ключових прав людини», Миколи Гнатовського, судді Європейського суду з прав людини, на тему «Право на справедливий суд у практиці ЄСПЛ: структурні проблеми та нові виклики в Україні та за її межами», а також Віктора Бесчастного, керівника Секретаріату Конституційного Суду України, повідь якого була присвячена доктрині належної правової процедури як універсального інструменту захисту прав людини й Михайла Смоковича, Голови Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, який звернув увагу на належну правову процедуру в адміністративному судочинстві крізь призму аналізу конституційних гарантій та викликів європейської інтеграції.
Великий інтерес захід викликав і у зарубіжних партнерів, про що свідчить їхня активна участь в якості основних спікерів. Учасники заходу мали унікальну можливість прослухати доповіді Томаса Давуліса, судді Конституційного Суду Литовської Республіки на тему «Право на справедливий суд в останній практиці Конституційного суду Литви», Александру Танасе, Голови Конституційного Суду Молдови (у відставці) на тему «Нова перспектива конституціоналізму в умовах глобальних викликів», Енріко Албанезі, дослідника та співкерівника проєкту правової реформи IALS на базі Інституту перспективних правових досліджень Лондонського університету, - «Чи повинен Конституційний Суд України бути віднесений до вищих судових інстанцій, які мають право запитувати консультативні висновки ЄСПЛ (відповідно до Протоколу № 16 до ЄКПЛ)?», а також Георгія Папуашвілі, Президента Конституційного суду Грузії (Frm), члена Венеціанської комісії, який зупинився на проблематиці конституційного перегляду процесуальних прав в епоху європейської інтеграції, Фернандо де Бріто Алвес, Заступника міністра освіти Північної Парани, із експертним екскурсом у проблематику чого чекати від повоєнної Конституції.
Упродовж двох досить напружених днів роботи конференції представники наукової правничої спільноти та правники-практики ґрунтовно проаналізували проблемні питання порушення стандартів правової процедури внаслідок надзвичайних заходів, виправданих міркуваннями безпеки, кризами у сфері громадського здоров’я або економічною необхідністю; процесуальними наслідками антикорупційних реформ та докорінною трансформацією судових процедур завдяки цифровізації, онлайн-вирішенню спорів та використанню інструментів штучного інтелекту у прийнятті судових рішень. Як досвідчені, так і молоді науковці спробували проаналізувати питання, як зазначені вище процеси по-різному позначаються на різних європейських юрисдикціях, із детальним фаховим поглядом на успішні інновації, які з однієї системи можуть бути адаптовані до інших, із урахуванням різноманітних правових культур та інституційної спроможності. Представники Запорізької правничої школи запропонували науковій спільноті для обговорення проблематику узгодженості унормування особливостей адміністративних процедур із «базовою» нормативною моделлю в аспекті пошуку відповіді на запитання чи це є імперативним правовим стандартом чи все ж таки рекомендацією, а також питання конституційного деліберативного врядування. За підсумками заходу підготували й спільну резолюцію, із формулюванням конкретних пропозицій нормопроєктного та доктринального змісту. Її скерують для подальшого врахування суб’єктам законодавчої ініціативи та профільним фаховим науковим установам України.
Юридичний факультет вдячний партнерам за співпрацю й готовий до її поглиблення.
Юридичний факультет
Стежте за новинами також у соцмережах пресслужби ЗНУ:
https://www.facebook.com/pressluzhbaZNU
https://www.instagram.com/pressluzhbaznu/
Соцмережі ЗНУ:
https://beacons.ai/official_znu
