Університет Вступнику Навчання Наука Міжнародна
діяльність
Студентське
самоврядування
Новини пресслужби ЗНУ / Новини / Правники ЗНУ долучились до обговорення векторів реформування публічної служби в Україні в умовах воєнного стану

Правники ЗНУ долучились до обговорення векторів реформування публічної служби в Україні в умовах воєнного стану

Правники ЗНУ долучились до обговорення векторів реформування публічної служби в Україні в умовах воєнного стану
23.06.2025 11:20 Все Головні новини Факультети Юридичний ZNU Zaporizhzhia National University ЗНУ Запорізький національний університет юридичний факультет вектори реформування публічної служби всеукраїнська науково-практична конференція запити держави суспільства

19 червня відбулася Всеукраїнська науково-практична конференція «Публічна служба: вектори реформування в умовах воєнного стану». Вона була організована спільними зусиллями Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, Національної академії правових наук України і зокрема її підрозділу – Навчально-наукової лабораторії дослідження проблем службового права, кафедри службового та медичного права Навчально-наукового інституту права Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Національного агентства України з питань державної служби, а також юридичного факультету Запорізького національного університету (ZNU, Zaporizhzhia National University).

За час відкриття заходу голова Національного агентства України з питань державної служби Наталія Алюшина зазначила, що розбудова держслужби – це ключова лінія стратегії національного будівництва. Саме на держслужбовців покладена відповідальність за керованість країною та сервісні послуги. За її словами, замало адаптуватися до умов війни, важливі системні трансформації за ключовими напрямками, серед яких - реформа системи оплати праці державних службовців, HRMIS як засіб управлінської ефективності та зручний сервіс, професійне навчання як інвестиція у відбудову країни, організаційна культура як фундамент стійкості та ефективності. «Фундамент стійкості, що закладаємо сьогодні, є стратегічною інвестицією у повоєнне відновлення. Ця титанічна робота малопомітна суспільству, але є визначальною для міцності держави», - наголосила Наталія Алюшина. Основними тематичними напрямками заходу визначили так і питання, як публічна служба в умовах викликів воєнного стану та повоєнні перспективи, європейські вектори реформ у сфері публічної служби, антикорупційні реформи у сфері публічної служби та цифровізація як основа нової моделі публічної служби. А ще – новели законодавства про службу в органах місцевого самоврядування та відновлення публічної служби на деокупованих територіях.

Захід викликав неабиякий інтерес як у середовищі вчених-правників, так і практиків, співробітників різних органів публічної влади, що й обумовило як досить велике кількісне представництво учасників (понад 120 осіб), так і високу продуктивність роботи заходу. Учасники заходу мали реальну можливість долучитися до обговорення (яке, до речі, було цього року не просто жвавим, а іноді й навіть запеклим, з огляду на тематику та актуальність) виступів основних спікерів, але й стати безпосереднім учасником розробки фінальних рекомендацій конференції. Їх спрямували до суб’єктів законодавчої ініціативи. Найбільший інтерес, а отже й активне фахове обговорення, викликали виступи Яни Фенич (ДВНЗ «Ужгородський національний університет», м. Ужгород) на тему «Формування нової моделі публічної служби: виклики повоєнної модернізації», Ганни Гончаренко (Національна академія Служби безпеки України, м. Київ) на тему «Інституційна стійкість публічної служби: між відновленням державності та викликами постконфліктного управління», Ірини Хомишин (Інститут права, психології та інноваційної освіти Національного університету «Львівська політехніка», м. Львів) на тему «Мобінг на державній службі в період воєнного стану», Анатолія Берлача (Навчально-науковий інститут права Київського національного університету імені Тараса Шевченка, м. Київ) на тему «Інститут юридичної відповідальності публічних службовців у службовому праві України», виступ якого викликав запеклу фахову дискусію й сформував передумови для формування міжгалузевої наукової групи для проведення спільного тематичного дослідження, із розробкою проєкту нормативно-правового акту з проблематики відповідальності державних службовців.

Привернули особливу увагу наукової громадськості та експертів державної служби й виступи Дмитра Дейнека (Посольство України в Королівстві Таїланд, м. Бангкок, Королівство Таїланд) та тему «Е-консул: цифровізація консульських функцій органів дипломатичної служби» та Сергія Федчишина (Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого,м. Харків) на тему «Пріоритетне право ветеранів війни на призначення на посади державної служби: законодавчі ініціативи в Україні та зарубіжний досвід». За підсумками їх фахового обговорення фактично сформували тематичну таблицю законодавчих пропозицій щодо оновлення положень чинного законодавства про державну службу, із акцентом на забезпечення його відповідності вимогам воєнного часу та можливість урахування апробованого часом зарубіжного досвіду нормотворення та правозастосування.

Своєрідною «родзинкою» заходу можна вважати поглиблений інтерес учасників до проблематики оплати праці державних службовців, що обумовлено новаційними підходами законодавця до впровадження нормативної моделі оплати праці державних службовців, яка б узгоджувалася із європейськими стандартами й водночас враховувала реалії і особливості державної служби в Україні в умовах воєнного стану. Одразу три доповідачі запропонували різновекторні погляди на відповідну проблематику – Тетяна Коломоєць (Запорізький національний університет, м. Запоріжжя) «Оплата праці державних службовців – інструмент їх мотивації чи залученості (у пошуках нової нормативної моделі)», Олеся Радишевська (Верховний Суд, м. Київ) «Оплата праці державних службовців як вимога на шляху до набуття повноцінного членства України в ЄС», Ігор Ковбас (Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, м. Чернівці) «Особливості оплати праці державних службовців: організаційно-правовий аспект», що дозволило не тільки детально проаналізувати законодавчі новації, порівнявши їх із «старою моделлю», але й фактично визначити «дорожню карту правозастосування», із виділенням «ризиків» та «переваг» як для державного службовця, так і держави як основного роботодавця, спрогнозувати перспективи «європеїзації» цього інституту й його впливу на розвиток службового права України в цілому.

За підсумками заходу сформульовано ряд пропозицій для суб’єктів законодавчої ініціативи, сформовано авторські міжгалузеві колективи для тематичних наукових досліджень, визначено пріоритети співпраці між закладами вищої освіти та НАДС в освітній сфері.

Юридичний факультет вдячний партнерам за ініціативи та готовий до співпраці.

Юридичний факультет

Стежте за новинами також у соцмережах пресслужби ЗНУ:

https://www.facebook.com/pressluzhbaZNU

https://www.instagram.com/pressluzhbaznu/

https://t.me/pressluzhbaZNU

Соцмережі ЗНУ:

https://beacons.ai/official_znu

Схожі новини