Міжнародне стажування у Гірничій академії Фрайберга спонукало вчених ЗНУ до глибшого аналізу та роздумів
Дуже насиченим було відрядження науковців Інженерного навчально-наукового інституту ім. Ю.М. Потебні ЗНУ (ZNU, Zaporizhzhia National University) до Технічного університету «Гірнича академія Фрайберга» (TUBAF, Німеччина). Воно відбулося як частина програми Erasmus+ KA171. Зокрема, науковці ІННІ стали учасниками конференції «Екологічна сталь, кліматична нейтральність і декарбонізація – завдання до 2050 року» та відвідали виробництва Schmiedewerke Gröditz GMH Gruppe.
Кафедри металургійних технологій, екології та техногенної безпеки, а також металургійного обладнання Інженерного навчально-наукового інституту ім. Ю.М. Потебні Запорізького університету університету підбили підсумки активного року міжнародної співпраці з Технічним університетом «Гірнича академія Фрайберга» (TUBAF, Німеччина) в межах програми Erasmus+ KA171. 2–6 червня учасниками International Metallurgical Staff Week стали науково-педагогічні працівники зазначених кафедр: Юрій Бєлоконь, Андрій Власов, Олександр Харченко, Тетяна Васильченко, Олексій Гречаний, Оксана Воденнікова, Владислав Румянцев, Олексій Кириченко, Юрій Куріс, Тетяна Нестеренко, Олександра Рубанік, аспіранти Олександр Сагулякін та Євгенія Тарабан, а також директорка Центру забезпечення якості освіти ЗНУ Марина Томченко. Під час візиту учасники також здійснили технічний візит до виробництва Schmiedewerke Gröditz GMH Gruppe. Співпраця з TUBAF, зокрема завдяки професорці та директорці Інституту технології чавуну і сталі TUBAF Олені Волковій, є важливим етапом у підвищенні якості освітніх програм металургійного спрямування та розвитку міцного наукового співробітництва.
Своїми враженнями про візит до науковців та практиків Німеччини поділився доцент кафедри металургійного обладнання Олексій Гречаний.
– Це ж не перше ваше відрядження до Гірничої академії Фрайберга. А чим цей візит відрізняється від попереднього?
– Так, це вже друге міжнародне стажування за програмою ERASMUS+ KA171 у Технічному університеті «Гірнича академія Фрайберга» Федеративної Республіки Німеччини. А відбулося це в межах проведення Міжнародного металургійного тренінгу ERASMUS+ STAFF WEEK. Його присвятили 150-річчю академії. Та якщо восени 2024 року метою зустрічі було ознайомлення з освітнім складником Гірничої академії та структурою освітнього закладу, то цього разу – більш практичний акцент. Ми відвідали гостьову лекцію професора Університету штату Арізона (Фенікс США) Шрідхара Сітарамана, яку присвятили важливості перехідних явищ у металургійних процесах. Тема цієї лекції стала основним меседжем, який прагнули донести до загалу учасники конференції «Екологічна сталь, кліматична нейтральність і декарбонізація – завдання до 2050 року». Про важливість переходу до «зеленої металургії» говорить вже те, що на конференцію прибули понад 200 представників із усього світу. Тут були науковці та практик
и з України, Казахстану, Узбекистану, Японії, США, Німеччини та інших країн.
– До програми вашого відрядження входила й екскурсія до одного з підприємств Німеччини. Що ви як науковець і практик побачили для себе цікавого?
– Екскурсію до виробничого підприємства організувала професорка, директорка Інституту технології чавуну та сталі Олена Волкова. А залишило відвідування підприємства змішанні почуття та усвідомлення того, що в Україні також неминучий шлях переходу від виробничого гігантизму, який нам дістався в спадок з минулого, до створення компактних, але більш уніфікованих підприємств. Так, підприємство з дуже схожим циклом виробництва з нашою славетною Дніпроспецсталлю. Воно займає в рази менші території та має значно менше обладнання. І при цьому є лідером з виготовлення прецизійних марок сталей. До речі, отримання прецизійних марок сталей у вигляді напівфабрикату не є кінцевою метою роботи підприємства. Одночасно з виплавкою сталі на електродугових печах також працює виробництво з виготовлення бандажів залізничих коліс, а також цех із виготовлення таких складних деталей, як колінчасті вали для двигунів внутрішнього згоряння корабельних установок та інших великогабаратних деталей. Окремо хочеться виділити цех фінішної обробки, де, як здалося, працюють маги від виробництва. Коли ти проходиш по виробничим цехам, то бачиш, в принципі, деталі, які не виглядають як щось неординарне, а потім заходиш на лінію фінішної обробки і бачиш, що тут вже з’являються якісь дивні речі, начебто, з майбутнього. Це вали в діаметрі більше зросту дорослої людини, заполіровані до дзеркального блиску. Бачиш шайби в діаметрі до двох метрів, товщиною більше метра з точністю виготовлення, які можуть посперечатися із швейцарськими годинникарями. Ти весь такий стоїш в роздумах: «Де? Де ви це зробили? Ми ж тільки-но пройшли вс
е виробництво і де ви все це ховали?».
– А чим ще вас вразило підприємство?
– За умови, що виплавка сталі – це не найчистіший процес, на території підприємства ростуть плодово-ягідні дерева. Коли ми були, якраз достигала черешня. Ще дуже здивувала турбота про робочий персонал, яка проявляється в дрібницях. Так, з особистого виробничого досвіду на металургійному підприємстві, яке займало 36 гектарів і мало в своєму складі не один виробничий цех, можу сказати, що ніхто навіть не думав над тим, як працівники мають переміщуватися у виробничих потребах між цехами. Проте, в Німеччині ми побачили, що підприємство, яке займає значно менші території, потурбувалося про своїх робітників. Задля пришвидшення комунікації використовуються велосипеди, для яких створені окремі стоянки біля кожного цеху. Також більшість процесів на підприємстві автоматизовано. І продовжуються роботи із ще більшої автоматизації та механізації. Наостанок хочеться висловити окрему подяку професорці Олені Волковій за ідеальну організацію заходу. Ми з нетерпінням очікуємо на нові зустрічі.
Інженерний навчально-науковий інститут ім. Ю. Потебні ЗНУ
Facebook ІННІ ім. Ю. Потебні ЗНУ:
https://www.facebook.com/IngenerkaZNU
Стежте за новинами також у соцмережах пресслужби ЗНУ:
https://www.facebook.com/pressluzhbaZNU
https://www.instagram.com/pressluzhbaznu/
Соцмережі ЗНУ:
https://beacons.ai/official_znu
