10 листопада професор кафедри соціології факультету соціології та управління ЗНУ (ZNU, Zaporizhzhia National University) Максим Лепський узяв участь у засіданні всеукраїнського круглого в Національному інституті стратегічних досліджень. Воно було присвячене темі «Моніторингові дослідження: проблеми та перспективи соціального прогнозування». Захід організували у співпраці з Соціологічною асоціацією України та Науковим товариством «Українська школа архетипіки».
Подія зібрала представників провідних наукових установ країни, які протягом десятиліть досліджують соціальну динаміку українського суспільства та формують інтелектуальні підходи до розуміння майбутнього України. Запорізький національний університет на заході представляв доктор філософських наук, професор кафедри соціології ЗНУ, голова Дослідницького комітету з соціального прогнозування 
САУ професор Максим Лепський. Модератором заходу був В’ячеслав Потапенко, заступник директора – керівник центру внутрішньополітичних досліджень у Національному інституті стратегічних досліджень.
На відкритті засідання директор Національного інституту стратегічних досліджень Олександр Богомолов, Президент Соціологічної асоціації України Віль Бакіров і президент Наукового товариства «Українська школа архетипіки» Едуард Афонін наголосили, що соціальне прогнозування сьогодні є не просто академічним напрямом, а інструментом стратегічної суб’єктності держави, особливо в умовах війни, відбудови та глибоких суспільних трансформацій. Вони підкреслили, що осмислене майбутнє не є самозрозумілим і потребує інтелектуального та інституційного забезпечення моніторингових досліджень.
Подальша дискусія розпочалася з презентації результатів багаторічних моніторингових досліджень. Директор Інституту соціології НАН України Євген Головаха та заступник директора інституту Сергій Дембіцький презентували рез
ультати соціологічного моніторингу «Українське суспільство». Він дає можливість простежувати динаміку суспільних настроїв, довіри, самоідентифікації та громадянських орієнтацій у різні політичні періоди. Було відзначено, що після 2022 року спостерігається посилення інтегративної ролі національної ідентичності та солідаризація громадян навколо цінностей свободи та гідності.
У продовження теми Едуард Афонін та Олексій Ганюков представили результати 22-річного моніторингу психосоціальних змін, які дозволяють досліджувати глибинні архетипові засади суспільної поведінки та емоційного реагування. Саме ці засади, за їхніми словами, пояснюють здатність українського суспільства до стійкої самоорганізації та дії в кризових обставинах. Михайло Міщенко (Центр Разумкова) акцентував на динамічному характері національної ідентичності, що особливо інтенсивно трансформується під впливом воєнного досвіду і презентував результати дослідження. Професорка Валентина Подшивалкіна розкрила методологічні та етичні виклики прогнозування в умовах розвитку штучного інтелекту, звернувши увагу на необхідність збереження гуманітарного виміру в аналітичних моделях
Завідувачка відділу мас і спільнот Інституту соціальної та політичної психології НАПН України Олена Суший наголосила на значенні психологічного забезпе
чення прогнозування та психологічної динаміки як чинників майбутнього політичного розвитку. Олександр Макаренко, завідувач науково-дослідного відділу прикладного нелінійного аналізу Навчально-наукового комплексу «Інститут прикладного системного аналізу» Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» зосередив увагу на важливості нелінійних моделей, що здатні описувати точки перелому та прискорені зміни соціальної реальності.
У цьому контексті виступ професора Максима Лепського на тему «Моніторинг сценарного майбутнього України» надав методологічні межі та поворотні пункти сучасних прогнозних досліджень в умовах фазових переходів від миру до війни і майбутнього фазового переходу від війни до миру, суттєвої класифікації сценаріїв та специфіки їх моніторингу. наукової роботи. Сценарний підхід, своєю чергою, дає суспільству інструмент смислового й інтелектуального керування майбутнім –можливість не лише бачити те, що може статися, але й визначати поворотні, критичні та етапні пункти прийняття рішень. Важливим у виступі прозвучав і акцент на необхідності посилен
ня ролі якісних методів дослідження в умовах війни, коли недостатньо статистичних перевірених фактів для прогнозування.
Наприкінці виступу Максим Лепський наголосив на важливості проведення в Запорізькому національному університеті вже XVI Міжнародної конференції «Соціальне прогнозування та проєктування майбутнього країни», що стане важливим кроком у розвитку національної школи стратегічного аналізу й підготовки соціологів зі стратегічного прогнозування зі сценарним мисленням.
До слова, соціальне прогнозування та сценарування майбутнього вже багато років є важливими елементами підготовки соціологів у ЗНУ. У межах навчальних курсів, дослідницьких семінарів і наукових шкіл студенти навчаються не лише аналізувати соціальні процеси, але й осмислювати їх наслідки в часовій перспективі, працювати з різними моделями можливих майбутніх станів суспільства, формувати ф’ючерсні софт навички та усвідомлювати відповідальність науковця за формування стратегічного бачення. Цю освітню традицію послідовно розвиває кафедра соціології, формує покоління фахівців, здатних мислити у категоріях розвитку, стійкості та ціннісного вибору –того, що нині є необхідністю для України.
Факультет соціології та управління ЗНУ
Стежте за новинами також у соцмережах пресслужби ЗНУ:
https://www.facebook.com/pressluzhbaZNU
https://www.instagram.com/pressluzhbaznu/
Соцмережі ЗНУ:
https://beacons.ai/official_znu
