Нещодавно кафедра романської філології та перекладу факультету іноземної філології ЗНУ (ZNU, Zaporizhzhia National University) провела вебінар для викладачів кафедри та вчителів французької міста Запоріжжя. Учасники ознайомилися з хронологією реформ французької мови у ХХ-ХХІ століттях. Мотивацією для вибору теми дискусії («C'est quoi la réforme de la langue française ?»/ Що таке реформа французької мови?) стали спостереження щодо постійних змін у французькій, які відбуваються не випадково, а зумовлені сукупним впливом зовнішніх чинників (культури, технологій) та внутрішніх закономірностей, притаманних самій мовній системі.
На заході підкреслили, що від 2000 року реформування французької мови відбувалося під впливом таких чинників: 2000-ті роки – інтернету, SMS і соціальних мереж, а також зростання швидкості мовної комунікації; 2010-ті роки – активні дебати щодо інклюзивного письма, мови та гендерної рівності; з 2020 року – розвиток лінгвістичного штучного інтелекту, а також нормативні й етичні питання.
Фахівці зауважили, що в сучасному світі мова є динамічною системою, що постійно розвивається під впливом соціальних, культурних і технологічних змін. Французька мова, як одна з провідних мов міжнародного спілкування та культури, не є винятком із цього процесу. Реформи французької мови є відповіддю на нові комунікативні потреби суспільства, виклики цифрової епохи та прагнення
до більшої мовної рівності. Саме тому осмислення сутності, причин і наслідків мовних реформ є важливим як для науковців, так і для викладачів і вчителів іноземних мов.
У результаті реформування французької мови відбулися зміни як на лексико-семантичному, так і на дискурсивному рівнях. Зокрема, впровадження інклюзивного письма (l’écriture inclusive) – комплексу лінгвістичних практик – спрямоване на те, щоб зробити французьку мову більш егалітарною та репрезентативною для всіх гендерів шляхом подолання історичного домінування чоловічого роду та визнання різноманітності ідентичностей.
На вебінарі зауважили, що інклюзивне письмо ґрунтується на таких прийомах, як подвійне позначення (дублет) (наприклад, les étudiant·e·s), узгодження за принципом близькості (наприклад, les hommes et les femmes sont contents), використання епіцинних слів (mots épicènes) (наприклад, la personne, assemblée, communauté, corps professoral, personnel, public), а також гендерно-нейтральні формули звертання (наприклад, Bonjour замість Madame, Monsieur).
Мета цих змін – уникнути мовну ексклюзію та відобразити різноманітність сучасного суспільства. Внаслідок застосування принципів мовної реформи некоректними вважаються висловлювання, у яких підкреслюється уніфікація за чоловічим родом, наприклад: Les étudiants doivent rendre leur travail (студенти повинні здати свої роботи), тоді як нормативно прийнятними є такі формулювання: Les étudiantes et les étudiants doivent rendre leur travail (студентки й студенти повинні здати свої роботи), Le public étudiant doit rendre ses travaux (студентська спільнота повинна подати свої роботи).
Отже, реформа французької мови постає не як радикальний розрив із традицією, а як поступовий і виважений процес адаптації мови до сучасних умов. Вона відображає зміни в суспільстві, розвиток технологій та переосмислення мовних норм у контексті рівності й інклюзії. Ознайомлення з історією та сучасними тенденціями реформування французької мови сприяє глибшому розумінню її функціонування, формує критичне ставлення до мовних явищ і підвищує професійну компетентність фахівців у галузі філології та викладання іноземних мов.
Факультет іноземної філології ЗНУ
Стежте за новинами також у соцмережах пресслужби ЗНУ:
https://www.facebook.com/pressluzhbaZNU
https://www.instagram.com/pressluzhbaznu/
Соцмережі ЗНУ:
https://beacons.ai/official_znu
