На філологічному факультеті Запорізького національного університету (ZNU, Zaporizhzhia National University) студенти та всі охочі відзначили свято Баби Марти – стародавнє болгарське свято зустрічі весни. Ініціаторкою та модераторкою заходу «Баба Марта: заплітаємо магію весни разом» стала доцентка кафедри української літератури Ірина Бакаленко.
Декан філологічного факультету Ірина Бондаренко звернулась до учасників заходу з вітальним словом та наголосила, що подібні культурно-просвітницькі події сприяють формуванню у студентів навичок міжкультурної комунікації, важливих для майбутньої професійної діяльності. На початку зустрічі учасники створили «хмарку слів» з власних асоціацій зі словом «весна», щоб наповнити вірту
альну гостину передчуттям свята. Студентка 1 курсу магістратури, викладачка болгарської недільної школи «Светлина» Єлизавета Ходаковська розповіла, що в Болгарії першого березня масштабно відзначають свято Баби Марти. У цей час уся Болгарія– червоно-біла: тут є традиція прикрашати себе, оселю та навіть домашніх чи свійських тварин мартеницями – особливими оберегами, саморобними браслетами, іграшками, сердечками, виготовленими із двох переважно бавовняних ниток червоного й білого кольорів.
Вона ознайомила присутніх з історією та традиціями свята, що знаменує прихід весни, пробудження природи, початок нового життєвого циклу; зі старовинною легендою про виникнення незмінного атрибута свята – мартениць. «Честіта Баба Марта» – так вітають одне одного люди в Болгарії, Румунії, Молдові та Україні, де мешкають представники цих народів, дарують один одному мартениці, червоно-білі прикраси, з побажанням здоров’я, любові, успіху та щастя. У давнину мартениці прикріплювали до одягу, вплітали у волосся, носили на шиї або прикрашали ними свійських тварин. Їх носили до появи перших ознак весни – перших теплих сонячних днів або повернення перелітних птахів, після чого амулети зав’язували на гілках квітучи
х плодових дерев або на домашній худобі, або залишали під каменем, сподіваючись на здійснення бажання. Вважалося, що загадане під час зав’язування мартениці бажання обов’язково здійсниться, а рік буде щасливим і врожайним. Червоно-білі обереги також прикрашали оселю – як символ захисту від хвороб і злих сил.
Особливе зацікавлення учасників заходу викликала давня легенда про виникнення мартениці, пов’язана з ханом Аспарухом – засновником болгарської держави. За переказами, саме він почав носити на зап’ясті переплетені червону і білу нитки, а згодом цю традицію перейняли його воїни. Відтоді мартениця стала символом весняного оновлення. Білий колір у ній уособлює чистоту та щирість, а червоний – життєву силу, дружбу та кохання; їх поєднання символізує народження нового життя. Магічної атмосфери святу додали розповіді про болгарські народні вірування. Згідно з ними, Баба Марта має братів – Січня та Лютого, які часто сердять її, випиваючи її вино. Саме тому березнева погода така мінлива: коли Баба Марта радіє – світить сонце, а коли сердиться – приходять холод і вітер. Тому болгари на початку березня намагаються підтримувати гарний настрій і прикрашати життя символами весни. Також болгари ретельно наводять лад у своїх оселях, оскільки Баба Марта заходить тільки до чистих осель. Уранці першого березня на вулиці дуже мало людей похилого віку: Баба Марта радіє, коли бачить молодих жінок та дівчат. Звісно, найбільше свято Баб
и Марти люблять діти, адже вони, як і на Різдво, отримують солодощі та подарунки.
Єлизавета Ходаковська підкреслила, що представники болгарської діаспори в Україні, зокрема в Запорізькому регіоні, продовжують зберігати і передавати наступним поколінням національні традиції та культурні звичаї, пов’язані з мовою, танцювальним мистецтвом, національною кухнею та народними костюмами. «Родзинкою» заходу стало виготовлення мартениць, незмінних символів болгарського свята весни. Під керівництвом болгарської майстрині учасники зустрічі опановували техніку створення цих традиційних прикрас. Майстриня зазначила, що виготовлення мартениць подібне до створення ляльок-мотанок і не потребує складних матеріалів чи навичок. Власноруч зроблені обереги можна подарувати рідним і друзям як символ добрих побажань.
Без сумніву, традиції зустрічі весни різних народів світу теж мають багату історію. Святкування також стало чудовою нагодою порівняти болгарські традиції з українськими звичаями зустрічі весни. Адже і в українській культурі цей період супроводжується особливими обрядами: співом веснянок, випіканням обрядового печива у фор
мі пташок, зустріччю перших перелітних птахів. За давніми уявленнями українців, саме птахи приносять на своїх крилах весну і відмикають небесні ворота, випускаючи тепло на землю. Тож подібні заходи мають не лише пізнавальний, а й виховний потенціал. Вони сприяють формуванню культурної відкритості, розширюють світогляд студентів і допомагають краще зрозуміти різноманіття культур, ментальності, традицій та символічного світу європейських народів. Завершився захід інтерактивом: учасники прикрасили віртуальне дерево бажань обраною мартеницею та побажаннями одне одному здоров’я, любові, успіхів, щастя, родинного затишку й добробуту, високих балів у заліковках, миру та Перемоги нашій країні.
Ініціаторка традиційного факультетського заходу Ірина Бакаленко зауважила: «Початок 
весни в багатьох культурах світу пов’язаний із символами оновлення, надії та пробудження природи. Саме тому знайомство студентів із традиціями різних народів є важливою складовою формування їхньої міжкультурної компетентності. Однією з таких яскравих подій стало свято Баби Марти – давнього болгарського свята зустрічі весни, яке вже стало доброю традицією для студентів філологічного факультету. Свято Баби Марти вкотре довело: знайомство з традиціями різних культур здатне об’єднувати людей, дарувати відчуття тепла, радості та передчуття весни. А створені власноруч мартенічки стали не лише яскравими сувенірами, а й символами надії, нових починань і дружби між народами».
Онлайн-зустріч «Баба Марта: заплітаємо магію весни разом», присвячена знайомству з балканською традицією зустрічі весни, органічно синергує із заходами в межах імплементації проєкту Erasmus+ Jean Monnet Module № 101127848 EUROTOLERCULTURE «Європейський досвід формування культури толерантності в українській перспективі: освіта, медіа, мистецтво». Захід підсилює потенції навчального модуля з міжкультурної комунікації цього проєкту як приклад пізнання європейських культурних практик, що формують атмосферу взаємоповаги, культурного діалогу та толерантності. Проведення таких подій сприяє розвитку міжкультурної компетентності студентів, популяризації європейської культурної спадщини та є важливим кроком до формування на факультеті лабораторії міжкультурної комунікації, що покликана стати платформою для міждисциплінарного діалогу, культурних ініціатив і досліджень у сфері європейських студій.
Для довідки
Проєкт «Європейський досвід формування культури толерантності в українській перспективі: медіа. освіта, мистецтво» (Еразмус+ Програма Жана Моне) акцентує увагу на стратегіях інклюзивності, антидискримінації й формуванні комфортного безпечного середовища для існування усіх людей у вільному демократичному суспільстві.
На сайті EuroTolerCulture можна більш детально ознайомитися з проєктом, особливостями його реалізації і оголошеннями про конкурси, тренінги, майстерки
Філологічний факультет ЗНУ
Стежте за новинами також у соцмережах пресслужби ЗНУ:
https://www.facebook.com/pressluzhbaZNU
https://www.instagram.com/pressluzhbaznu/
Соцмережі ЗНУ:
https://beacons.ai/official_znu
