Славетні запоріжці
| А | Б | В | Г | Ґ | Д | Е | Є | Ж | З | І | К | Л | М | Н | О | П | Р | С | Т | У | Ф | Х | Ц | Ч | Ш | Щ | Ю | Я |

ПАВЛОВСЬКИЙ Юхим Арсенійович

Славетні запоріжці / Всi персоналії / ПАВЛОВСЬКИЙ Юхим Арсенійович

(24.03.1872, с. Чернеччина Новомосковського повіту Катеринославської губ. (нині – Магдалинівський р-н Дніпропетровської обл.) – 18.05.1956, м. Запоріжжя) – лікар, земський статистик, учасник українського національного культурно-просвітницького руху. Народився в сім’ї священика. Закінчив бурсу, духовну семінарію. У 1897 вступив до Томського ун-ту. У 1899 за активну громадську діяльність виключений з ун-ту і висланий до Катеринослава. Працював у місцевій газеті, згодом – статистичному бюро Катеринославської земської губернської управи. Восени 1899 проводив статистичне обстеження сіл Олександрівського повіту. 1900 – повернувся до навчання в ун-ті, 1903 закінчив Томський ун-т. 1903–1911 – земський лікар с. Михайло-Лукашеве Олександрівського повіту Катеринославської губ. 1911 – переїздить до Катеринослава, член ради місцевої «Просвіти», катеринославської організації Товариства українських поступовців. 1911–1918 – ординатор-хірург Катеринославської громади сестер милосердя Російського товариства Червоного Хреста. 1918–1921 – асистент однієї з лікарень Катеринослава. 1920 заарештований ЧК, відпущений під негласний нагляд. 1921–1928 – лікар лікарні заводу ім. Г.Петровського, 1928–1929 – 3-ої робітничої лікарні м. Дніпропетровськ. 1929 – заарештований за звинуваченням в участі в антирадянській організації. 1930–1933 – на засланні у м. Сандета Північнокавказького краю. У 1933–1935 – лікар районної лікарні с. Велика Білозерка Запорізької обл. 1935–1936 – лікар лікарні водного транспорту м. Дніпропетровськ. 1936–1938 лікар лікарні водників м. Запоріжжя. 03.1936 –заарештований органами НКВС. Засуджений до 6 років виправно-трудових таборів. Відбував покарання в Дніпропетровській в’язниці, з 1940 – у Карагандинському виправно-трудовому таборі, Казахстан. У таборі працював лікарем. 1947 – повернувся в Україну. 1947–1948 – лікар лікарні с. Велика Білозерка, 1948–1952 – лікар с. Біленьке Запорізької обл. З 1952 проживав у м. Запоріжжя. 1996 – реабілітований. Автор нарису «Спостереження та враження земського статистика» (Літературно-науковий вісник, 1902, Т.XVII), у якому висвітлив звичаї молодих статистиків, особливості життя українського селянства, німецьких колоній Олександрівського повіту.

Б.С Павловський