15 травня Фестиваль науки в Запорізькому національному університеті (ZNU, Zaporizhzhia National University) розпочався із Наукової бібліотеки, адже саме тут були представлені праці вчених усіх факультетів та Інженерного навчально-наукового інституту ім. Ю. М. Потебні за останні кілька років. Як розповіла завідувачка відділу обслуговування наукової бібліотеки ЗНУ Ірина Шиленко, бібліотека робить усе можливе, щоб кожен користувач, незалежно від того перебуває він у Запоріжжі чи поза його межами, міг вільно користуватися її фондами. Нині здебільшого праці видають в електронному вигляді, проте є чимало й друкованих, а найбільше з них написали вчені ІННІ й економічного факультету.
Після виставки Наукової бібліотеки учасники свята потрапили на презентацію «наукових фішок» ЗНУ. Дві години промайнули як одна мить, адже кожен, хто представляв здобутки факультетів і ІННІ, по-справжньому захоплював своїми розповідями й експонатами.
Так, факультет історії та міжнародних відносин презентував локацію «Наука, яку можна потримати», а розповіла про неї заступниця декана з навчальної роботи Ірина Кривко. 
Експонати цієї невеликої, проте дуже цікавої, виставки переносять відвідувачів у різні епохи нашої країни. Тут є й знахідки з могильника Мамай-гори, й етнографічні речі, які збирав факультет упродовж двадцяти років, серед них посудини для зберігання води під час мандрівок, жук, щоб зняти взуття (ХІХ ст.), і, навіть, справжній патефон. А ще, рушники й вишиванки початку минулого століття, які нещодавно були представлені в Києві в музеї І. Гончара «як такі, що збережені, – говорить Ірина Кривко. – Оскільки ці рушники і сорочки викладачі нашого факультету встигли вивезти з Гуляйпільського району. Тобто факультет займається збереженням історико-культурної спадщини. Евакуюємо з прифронтових територій те, що люди не можуть із собою вивезти. Це й фотографії, й картини». Чимало історичних пам’яток привезли студенти з археологічних та етнографічних експедицій, і хоча в останні роки не було польових практик, цього року вони будуть відновлені, так само як і етнографічні експедиції. До речі, на відміну від музейних, експонати виставки факультету дійсно можна було потримати в руках.
Біля стенда біологічного факультету гостей зустрічала декан Людмила Омельянчик. Тут були представлені всі кафедри факультету, і кожна з них може пишатися своїми досягненнями. «Біологічний факультет представляє й прилади та наукові розробки для впровадження; а також патенти і наукові послуги, які надає Навчально-науковий виробничий центр "Екологія". Представлені тут і результати наукової роботи», – зазначила Людмила Омельянчик. Зокрема, на локації був апарат для очищення води від нафтопродуктів, який створив професор Олександр Рильський. А ось завідувачка кафедри фізіології, імунології і біохімії із курсом цивільного захиcту та медицини Оксана Кущ разом зі своєю аспіранткою представили власний системний аналіз брижі – це подвійна складка оболонки, яка забезпечує живлення органів, оскільки між її листками проходять кровоносні судини, нерви та лімфатичні вузли.
Завідувач навчально-науково-дослідної лабораторіїклітинної та організменної біотехнології Руслан Амінов представив результати роботи, яка триває вже другий рік поспіль, фінансована МОНУ, – ранозагоювальний засіб. Мабуть, немає нині в Україні людини, яка б не розуміла, наскільки важлива ця робота. Щороку дослідження присвячують окремому виду ран. «В минулому році в нас були різані рани, в цьому – термічні опіки, а в наступному – хімічні опіки, – розповідає Руслан Амінов. – Зараз ми проводимо доклінічні випробування, співпрацюємо з медичним університетом і з лікарями. Результати досліджень колосальні і по різаних ранах, і по опіках. Зокрема, ми виявили, що в 3-4 рази швидше загоюються рани». Для створення препарату використовують медичні п’явки, які, до речі, теж можна було побачити на локації.
Інженерний навчально-науковий інститут презентував розробки науковців кафедри електроніки, інформаційних систем та програмного забезпечення, а також кафедри електричної інженерії та кіберфізичних систем. Професор Дмитро Алексієвський представляв озонатор, адже науковці активно працюють у напрямку підвищення ефективності електросинтезу озону та його надійності. «Ця розробка втілює наші теоретичні досягнення. Це дуже актуально, адже китайські озонатори ненадійні, а цей наш агрегат працює понад п’ятнадцять років. А нині ми разом зі студентами займаємося розробкою більш потужних озонаторів».
Професор Олександр Осаул продемонстрував відвідувачам деталі з двох типів енергетичних установок. Робота над автономною системою опалення та гарячого водопостачання (її можна буде використовувати для обігріву будь-яких приміщень житлового та виробничого призначення) триває на кафедрі електричної інженерії та
кіберфізичних систем вже десять років. За цей час було проведено дослідження і розроблені проєкти нових мінікотелень, для яких автономним джерелом електричного живлення є пристрій повітряного електрогенератора напівзакритого типу. «Майже всі дослідження, – говорить професор, – завершуються розробкою проєктів діючих лабораторних пристроїв, систем опалення, в яких використовуються патентноспроможні конструкції, при стендових іспитах яких відбуваються процеси інтенсивного теплоутворення».
Нагадаємо, що раніше пресслужба ЗНУ розповідала про церемонію нагородження до Дня науки. Про інші подробиці святкоих заходів буде далі.
Світлини: Володимир Лініков
Більше фото тут.
Стежте за новинами також у соцмережах пресслужби ЗНУ:
https://www.facebook.com/pressluzhbaZNU
https://www.instagram.com/pressluzhbaznu/
Соцмережі ЗНУ:
https://beacons.ai/official_znu
