ЧУЙКОВ Василь Іванович

(12.02.1900, с. Срібні Ставки, нині смт Московської обл., РФ – 18.03.1982, м. Волгоград) – двічі Герой Радянського Союзу (1944, 1945). Маршал Радянського Союзу (1955). У Червоній Армії – з 1918. У 1925 закінчив Військову академію ім. М.В.Фрунзе й академічні курси при Військовій академії механізації і моторизації РСЧА в 1936. З 1927 – військовий радник у Китаї. У 1929–1932 –начальник відділу штабу Далекосхідної армії, командир механізованої бригади, корпусу. Під час радянсько-фінської війни 1939–1940 – командир 9-ї армії. У 1940–1942 – військовий аташе в Китаї. На фронті Великої Вітчизняної війни – з 1942. Командував 62-ю (8-ю гвардійською) армією, що зіграла велику роль в обороні м. Сталінград, визволенні України, у тому числі і м. Запоріжжя в жовтні 1943. Після війни – 1-й заступник головнокомандувача і головнокомандувач Групи радянських військ у Німеччині, з 1953 – командувач військ КВО. З 1960 – головнокомандувач Радянських військ – заступник міністра оборони, начальник Цивільної оборони СРСР. З 1972 – в Групі генеральних інспекторів МО СРСР. Депутат Верховної Ради СРСР 2–10-го скликань. Нагороджений дев’ятьма орденами Леніна, орденом Жовтневої Революції, чотирма орденами Червоного Прапора, трьома орденами Суворова І ст., орденом Червоної Зірки, медалями, іноземними орденами і медалями. На його честь названа одна з вулиць м. Запоріжжя.

Літ: Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь: В 2-х т. –   М., 1987.– Т.ІІ.– С. 742.