На філологічному факультеті до дня святого Андрія, традиційного часу для дівочих ворожінь на судженого, влаштували костюмовані вечорниці. Родзинкою заходу стало те, що глядачі дійства стали рівноправним учасниками свята – співали, ворожили, брали участь у конкурсі вишиванок. Сюрпризом для дівчат стало відкриття академії шляхетності, де кожна може навчитися готувати українські стави, прикрашати оселю та дізнатися про інші народні звичаї.
Автор сценарію – завідувач кафедри українознавства Ольга Стадніченко разом із учасниками спектаклю – студентами філологічного факультету – вирішили не лише відтворити атмосферу українських вечорниць, а й познайомити глядачів із українськими традиціями та обрядами. У цьому їм допомогли і студенти театрального відділення факультету соціальної педагогіки та психології. 
Зокрема, присутні побачили найпопулярніші види ворожінь, дізналися що таке калита, почули про таємне значення народного оберегу – вишиванки. Вдало доповнили дійство і виступи відомих співаків із філологічного факультету – Миколи Білика та Юлії Данилюк.
Однак глядачі змогли почути й імпровізований спів, адже ведучі свята запропонували піднятися на сцену і заспівати усім, хто має гарний голос. Охочих виявилося чимало, хоча, на жаль, лише серед дівчат. А рівень виконання українських народних пісень був настільки високим, що глядачі, які мали оплесками визначити найкращу співачку, так і не змогли однозначно визначити, хто краще. Тож перемогла дружба.
Оголосили конкурс і на найкращу вишиванку серед глядачів. Заслужена майстриня народної творчості Галина Павлів не стала однозначно визначати кращу вишиванку. Однак, звернула увагу присутніх на стильність такого одягу, а також на те, що вишиванки носять і деякі викладачі, тож студентам варто було брати з них приклад.
Усі бажаючі дівчата також взяли участь у ворожінні просто на сцені. Винагородою сміливицям стали не лише оплески та радість тих, до кого доля видалася ласкавою.
Усіх учасників конкурсу винагороди балабушками – традиційним обрядовим печивом із запеченими у ньому записками із пророцтвами на наступний рік. Присутнім у залі також запропонували балабушки. Пророцтва були різні: «кохання», «здоров’я», «наукові здобутки», «вдало здана сесія».
Другу ж частину заходу присвятили важливій події: відкриттю на базі кафедри українознавства Академії шляхетності, куди запросили записуватися студенток перших-п’ятих курсів. У 1911 році в Олександрівську відкрили один із перших закладів освіти - жіночу гімназію, яка знаходилася у теперішньому третьому корпусі нашого університету. Тож тепер, через 100 років, ми повертаємося до витоків шляхетності в освіті. Про це йшлося у промові Ольги Стадніченко. Ольга Олександрівна
також розповіла про програму навчання в Академії шляхетності, до якої входять вивчення сучасних народних традицій, народна кулінарія, декор української оселі, писанкарство, українське звичаєве право тощо.
Олег Ткаченко – голова Запорізького відділення товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка – доповнив розповідь про задум організаторів Академії: у травні повинен відбутися конкурс «Панночка козацького краю» - своєрідний випускний екзамен в Академії шляхетності. Також він презентував на «День народження» Академії шляхетності Тлумачний словник сучасної української мови та запросив до співпраці щойно створену Академію із 
Товариством «Просвіта».
Керівник Запорізького відділення Союзу українок «Роксолана» Оксана Яценко відзначила усю важливість започаткованої справи. Вона зачитала урочисту телеграму зі Львова, де свого часу відкрили першу Школу шляхетності в Україні. Зокрема, у привітанні пролунали слова: «Ви виховуєте нове покоління українських берегинь».
Цікаво, що відкриття Академії шляхетності ЗНУ припало на день святого Наума. Колись в Україні побутувало повір’я, що навчання слід розпочинати саме цього дня. Тоді учні будуть пильні і здобудуть гарні знання.
Таміла Тарасенко
